23 декабря, для того, чтобы окончательно развеять все слухи о падении стены саркофага, редакторская группа сайта pripyat.com специально сделала несколько снимков на смотровой площадке ЧАЭС.
Так же были произведены замеры радиоактивного фона в непосредственной близости от саркофага. Результаты на фото:
Средний радиоактивный фон на смотровой площадке ЧАЭС - 300-600 мкР/ч, т.е. увеличения уровня радиоактивного фона за последние полгода - НЕ ОБНАРУЖЕНО.
20 декабря , учитывая весь шум поднятый из за слухов по обрушению саркофага и по просьбе участников форума сайта, редакторская группа сайта pripyat.com произвела выборочное экспересс-обследование 2-ух районов Киева (Дарницкий и Харьковский). В результате экспесс-обследования установлено, что средний радиационный фон в этих районах составляет 11-17 микрорентген в час.
У окошка МакДональдс драйв . (McDonald’s drive)
На Харьковской площади
Измерения радиоактивности на граните в Дарницком районе г. Киева Читать далее »
26 квітня 1986 р. о 1 год. 23 хв. 49 сек. за московським часом на 4-му блоці ЧАЕС трапилася найбільша за історію атомної енергетики аварія, в результаті якої було повністю зруйновано активну зону реактора та пошкоджено більшість несучих конструкцій реакторної частини енергоблока. Реактор та будівля 4-го блока були зруйновані двома потужними вибухами. Верхній біологічний захист реактора (схема “Е”) зірвано з місця та розвернено над шахтою апарата під кутом 15° до вертикалі. Зруйновано усі труби високого тиску, викинуто за межі будівлі (особливо з північного боку) гарячі блоки графіту, уламки трубопроводів та обладнання, що утворили під будівлею великий завал.
В результаті вибуху було зруйновано приміщення сепараторів, а вони, вагою 130 тонн кожен (всього їх 4), зрушені з мертвих опор та відірвані від трубопроводів. Звалилося та зависло на сепараторах перекриття. Зал головних циркуляційних насосів (ГЦН) з північного боку повністю зруйновано, основне обладнання викинуто з будівлі. Викинуті з реактора шмати розпеченого палива та графіту частково впали на покрівлю машинного залу та викликали пожежу. Внаслідок пожежі та падіння уламків у багатьох місцях зруйновано покрівлю машинного залу. Зруйновано два верхні поверхи деаераторної етажерки, колони каркасу зсунуто в бік машинного залу.
Під час аварії було знищено бар’єри та системи безпеки, які захищали навколишнє середовище від радіонуклідів, що містяться в опроміненому паливі. Почався викид радіоактивності з реактора на рівні мільйонів кюрі на добу, що тривав з 26.04.86 по 06.05.86, після чого його потужність впала у тисячі разів і надалі поступово зменшувалася. Після вибуху територія, безпосередньо прилегла до зруйнованого блока, була забруднена розкиданими фрагментами активної зони: уламками тепловидільних елементів (ТВЕЛів), шматами графітової кладки, радіоактивними елементами конструкцій. Вони потрапили на покрівлю машинного залу, деаераторної етажерки, на покрівлю 3-го блока, металеві опори венттруби та ін. Під час протікання активної стадії аварії на територію станції, стіни та покрівлі будівель осідав радіоактивний пил – паливні частки.
Вже перші вимірювання потужності дози навколо зруйнованого блока та на всьому майданчику ЧАЕС вражали своїми значеннями. Поблизу блока величина гамма-поля сягала 2000 Р/год і в основному визначалася випромінюванням самого розвалу реактора, всередині якого вимірювані значення потужності дози сягали 50000 Р/год. За літо 1986 року загинуло 4 кв. км. лісу навколо станції. За характером протікання процесів руйнування 4-го блока та за масштабами наслідків аварія мала категорію запроектної та належала до 7-го рівня (важкі аварії) за міжнародною шкалою ядерних подій INES. Першочерговим завданням аварійних робіт на 4-му блоці було відновлення контролю над обстановкою, припинення радіоактивних викидів до навколишнього середовища та зниження рівня випромінювання на проммайданчику ЧАЕС.
Привет всем.
Большая благодарность организаторам. Спасибо ребята! За классную экскурсию. Давно хотел в те края. Даже собирался с друзьями пойти неофициально, под покровом ночи Достали дозиметр “Припять”, изучали карты но как-то все неполучалось. А здесь вот подвернулась нормальная экскурсия. Решил поехать, и непожалел. Мне сложно разделить трагизм ситуации Припяти, несомненно это огромная катастрофа, и наверняка еслиб я был жителем города или близ лежащих сел, и был бы вынужден покинуть дом то врядли нашел что-либо забавное в мертвом городе.
А так прежде всего он интересен мне тем, что природа делает со следами человека через 20 лет. Мхи на главной площади и в домах, деревья растущие между плит, дорожки укрытые с головой упавшими листьями. Еще Припять поразила меня тишиной, и безграничным спокойствием, она даже не была пугающей, ну разве что поначалу. Конечно вид домов изнутри вгоняет в депрессию, и никакой романтикой там и не пахнет. Но зато панорама города с крыши 16-ти этажки, заставляет взглянуть на город как на оплот тишины, такой противоречивой с подобным видом, а не как на фрагмент из ужастика.
Город мха и деревьев. Город осенних листьев, которые никто не убирает.